УЗД підшлункової залози
Підшлункова залоза є джерелом ферментів для перетравлення жирів, білків і вуглеводів.
Підшлункова залоза розташовується в заочеревинному просторі зліва під шлунком і трохи позаду нього, добре захищена ребрами. Вона складається з головки, тіла і хвоста. Це важливо, тому що огляд різних відділів залози проводять із різних точок. Залоза складається з дрібних часточок, які продукують травні ферменти, і панкреатичних острівців, які виділяють гуморальні речовини в кров. Ферменти (панкреатичний сік) виводяться в дванадцятипалу кишку і беруть участь в акті травлення.
Показання до УЗД підшлункової залози:
запальний процес (гострий і хронічний панкреатит)
кісти та пухлини
панкреонекроз (некротичне розплавлення залози)
захворювання панкреатодуоденальної зони (дуоденіт, папіліт, а також рак фатерового соска, жовчокам’яна хвороба, механічна жовтяниця)
травми черевної порожнини
планова операція на органах черевної порожнини
хвороби травної системи.
Процедура виконується строго натщесерце.
Щоб підготуватися до процедури, слід виконати такі рекомендації:
за день до дослідження перейти на щадну дієту.
останній прийом їжі запланувати на шосту годину вечора (після чого вже не їсти); для зниження газоутворення в кишечнику та поліпшення візуалізації цього органа можна на ніч і вранці випити по пігулці Еспумізану (наявність газу та калових мас у кишечнику перешкоджає нормальному огляду цього органа).
Дослідження найкраще виконувати вранці. Іноді перед дослідженням для поліпшення умов огляду залози пацієнту пропонують випити склянку води через тоненьку трубочку.
Розміри підшлункової залози в нормі:
довжина близько 14-18 сантиметрів
ширина близько 3-9 сантиметрів
товщина в середньому 2-3 сантиметри
Маса залози в нормі приблизно 80 г (у дорослої людини).
Під час обстеження хворий лягає на кушетку на спину рівно і звільняє від одягу живіт. Лікар наносить на шкіру гель і ставить датчик у потрібну точку для візуалізації підшлункової залози. Дослідження починають із положення хворого на спині, потім переходять до інших позицій. Для кращої візуалізації хвоста підшлункової залози просять хворого повернутися на лівий бік, при цьому газовий міхур шлунка зміщується до воротаря, а датчик ставлять у лівому верхньому квадранті, злегка натискаючи всередину. З цією ж метою застосовують положення на правому боці. У положенні напівсидячи дещо зміщується кишечник і ліва частка печінки, що забезпечує доступ до голівки й тіла залози.
